„Земне життя не для забав,
Будь ковалем своєї долі!”
І власне щастя здобував
В непогамованій сваволі.
Здавалася близькою ціль,
Здавалося, що шлях пробито,
Але кінцем усіх зусиль
Ставало бабине корито.
Навіщо війни, нащо герць,
Хоч, кажуть, в нім перемагаю,
Однак солом’яний вінець
На голові за битви маю.
Прийшло прозріння крізь жалі,
Крізь біль і подвиги непевні:
Усі зусилля на землі
Без Господа Отця даремні,
Усі зусилля на землі
Без Господа Христа даремні,
Усі зусилля на землі
Без Духа-Господа даремні!
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ещё раз о поэтах - Андрей Шамсутдинов Тот кто поставил мне единицу, тот подтвердил главную мысль произведения, что содержание намного важнее формы. Ведь негативная оценка дана не за подачу, а за содержание. Человек явно не одобряет того, что внутри сосуда, а не то, что снаружи. Поэтому ищите прежде содержания Небесного, а форма приложится.
Главная мысль произведения:
Кто имеет откровение для людей от Бога должен говорить, даже если и косноязычен. А тот кто не имеет, пусть молчит, даже если он краснослов каких мир не видал. Не надо совращать людей изяществом пустой формы.
